блякнути

Значення в інших словниках

1. блякнути — бля́кнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. блякнути — Марніти, змарніти, помарніти, див. чахнути Словник чужослів Павло Штепа
3. блякнути — БЛЯ́КНУТИ, ну, неш, недок. 1. Втрачати свіжість; в'янути, прив'ядати. Сонцем не пригріте листя обпадало; Паростки .. блякнули і жовкли (Я. Щоголів); Ще цвіли соняшники і жоржини.., але вже блякли, лисіли мальви під вікнами хати (В. Словник української мови у 20 томах
4. блякнути — В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док. Словник синонімів української мови
5. блякнути — БЛЯ́КНУТИ, ну, неш, недок. 1. Втрачати свіжість; в’янути, прив’ядати. Сонцем не пригріте листя обпадало; Паростки.. блякнули і жовкли (Щог., Поезії, 1958, 215). 2. Ставати неяскравим; тьмяніти, затьмарюватися. Блякне, згасає вечірня зоря (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах
6. блякнути — Блякнути, -ну, -неш гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли. Щог. Сл. 6. Словник української мови Грінченка