блідавий
БЛІДА́ВИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий; блідуватий.
Нічна темінь здригнула.., і вслід за тим тихо розквітло блідаве світло (Смолич, І, 1947, 149);
Блідаве лице.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блідавий — бліда́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- блідавий — -а, -е. Трохи, злегка блідий; блідуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блідавий — БЛІДА́ВИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий; блідуватий. Нічна темінь здриґнула.., і вслід за тим тихо розквітло блідаве світло (Ю. Смолич); У Жуля втомлені очі, сітка дочасних зморщок під ними, блідаве обличчя і глухуватий голос (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
- блідавий — див. блідий Словник синонімів Вусика