1. Словник української мови у 20 томах

блідавий

БЛІДА́ВИЙ, а, е.

Трохи, злегка блідий; блідуватий.

Нічна темінь здриґнула.., і вслід за тим тихо розквітло блідаве світло (Ю. Смолич);

У Жуля втомлені очі, сітка дочасних зморщок під ними, блідаве обличчя і глухуватий голос (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блідавий — бліда́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. блідавий — -а, -е. Трохи, злегка блідий; блідуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блідавий — див. блідий Словник синонімів Вусика
  4. блідавий — БЛІДА́ВИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий; блідуватий. Нічна темінь здригнула.., і вслід за тим тихо розквітло блідаве світло (Смолич, І, 1947, 149); Блідаве лице. Словник української мови в 11 томах