боги

БОГИ́, і́в, мн., заст. Зображення бога або церковних святих; ікони, образи.

Тут суздальці з богами та з книжками (Кв.-Осн., II, 1956, 13);

Мозаїчні боги без волів або з половинками лиць валялись тут-таки, в поросі під ногами (Коцюб., II, 1955, 403);

Прабаба лежить на столі під богами (Довж., Зач. Десна, 1957, 473).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боги — -ів, мн., заст. Зображення Бога або церковних святих; ікони, образи. Великий тлумачний словник сучасної мови