богила
БОГИЛА́ див. бугила́.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богила — богила́ іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
- богила — див. бугила. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богила — БОГИЛА́ див. бугила́. Словник української мови у 20 томах
- богила — Богила, -ли ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч. Словник української мови Грінченка