богила
Богила, -ли
ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
богила —
богила́ іменник жіночого роду рослина
Орфографічний словник української мови
-
богила —
див. бугила.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
богила —
БОГИЛА́ див. бугила́.
Словник української мови у 20 томах
-
богила —
БОГИЛА́ див. бугила́.
Словник української мови в 11 томах