богила

Богила, -ли

ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богила — богила́ іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. богила — див. бугила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богила — БОГИЛА́ див. бугила́. Словник української мови у 20 томах
  4. богила — БОГИЛА́ див. бугила́. Словник української мови в 11 томах