1. Словник української мови Грінченка

богинин

Богинин, -на, -не

Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богинин — -а, -е. Належний, властивий богині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. богинин — БОГИ́НИН, а, е. Належний, власт. богині. Вітри у Котляревського просто ледачі та вайлуваті наймити, і сам Еол у нього неспроможен одразу вволити богинину волю: вся його челядь розбрелася з двору (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
  3. богинин — Боги́нин, -нина, -нине; -нині, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)