1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

богинин

Боги́нин, -нина, -нине; -нині, -них

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богинин — -а, -е. Належний, властивий богині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. богинин — БОГИ́НИН, а, е. Належний, власт. богині. Вітри у Котляревського просто ледачі та вайлуваті наймити, і сам Еол у нього неспроможен одразу вволити богинину волю: вся його челядь розбрелася з двору (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
  3. богинин — Богинин, -на, -не Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137. Словник української мови Грінченка