богинин
боги́нин
-а, -е.
Належний, властивий богині.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богинин — БОГИ́НИН, а, е. Належний, власт. богині. Вітри у Котляревського просто ледачі та вайлуваті наймити, і сам Еол у нього неспроможен одразу вволити богинину волю: вся його челядь розбрелася з двору (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
- богинин — Боги́нин, -нина, -нине; -нині, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- богинин — Богинин, -на, -не Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137. Словник української мови Грінченка