1. Словник української мови в 11 томах

богобоязкий

БОГОБОЯЗКИ́Й, а, е, заст. Те саме, що богобоязли́вий.

[Xрапко:] Це то та тиха, богобоязка [Дуня], а нищечком.. проти мене замишляєш!.. (Мирний, V, 1955, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богобоязкий — (який намагається старанно дотримуватися релігійних заповідей) богобоязливий, діал. богобійний. Словник синонімів Полюги
  2. богобоязкий — богобоязки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. богобоязкий — -а, -е, заст. Те саме, що богобоязливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. богобоязкий — БОГОБОЯЗКИ́Й, а́, е́. Те саме, що богобоязли́вий. [Храпко:] Це то та тиха, богобоязка [Дуня], а нищечком .. проти мене замишляєш!.. (Панас Мирний); Траплялося й так, що запорожці обирали священика з-поміж себе, аби був письменний та богобоязкий (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. богобоязкий — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови