богомолка
БОГОМО́ЛКА, и, ж., заст. Жін. до богомо́лець.
— Сестра ж моя звісно богомолка (Мирний, V, 1955, 327).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богомолка — богомо́лка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- богомолка — -и, заст. Жін. до богомолець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богомолка — БОГОМО́ЛКА, и, ж. Жін. до богомо́лець. – Сестра ж моя звісно богомолка (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах