богомолка

БОГОМО́ЛКА, и, ж., заст. Жін. до богомо́лець.

— Сестра ж моя звісно богомолка (Мирний, V, 1955, 327).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богомолка — богомо́лка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. богомолка — -и, заст. Жін. до богомолець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богомолка — БОГОМО́ЛКА, и, ж. Жін. до богомо́лець. – Сестра ж моя звісно богомолка (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах