1. Словник української мови в 11 томах

богомолець

БОГОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч., заст. Той, хто ходить на богомілля.

Вона шукала його між богомольцями в лаврі (Н.-Лев., II, 1956, 245);

Увійшовши через ворота на монастирське подвір’я, богомольці падали навколішки і так повзли через увесь двір до монастирського собору (Донч., III, 1956, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богомолець — (той, хто відвідує святі місця) прочанин, паломник, пілігрим. Словник синонімів Полюги
  2. богомолець — -льця, ч., заст. 1》 Той, хто ходить на богомілля; прочанин. 2》 Той, хто молиться Богу, ходить на церковні відправи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богомолець — Прочанин, прочанка Словник чужослів Павло Штепа
  4. богомолець — БОГОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто ходить на богомілля. Вона шукала його між богомольцями в Лаврі (І. Нечуй-Левицький); Увійшовши через ворота на монастирське подвір'я, богомольці падали навколішки і так повзли через увесь двір до монастирського собору (О. Словник української мови у 20 томах
  5. Богомолець — Богомо́лець прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  6. богомолець — див. апостол Словник синонімів Вусика
  7. богомолець — БОГОМО́ЛЕЦЬ (той, хто ходить на богомілля), ПРОЧА́НИН, ПАЛО́МНИК, ПІЛІГРИ́М книжн., заст., КАЛІ́КА заст. (той, хто ходить по святих місцях, або мандрівний богомолець узагалі). Словник синонімів української мови