богомолець
богомо́лець
-льця, ч., заст.
1》 Той, хто ходить на богомілля; прочанин.
2》 Той, хто молиться Богу, ходить на церковні відправи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богомолець — (той, хто відвідує святі місця) прочанин, паломник, пілігрим. Словник синонімів Полюги
- богомолець — Прочанин, прочанка Словник чужослів Павло Штепа
- богомолець — БОГОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто ходить на богомілля. Вона шукала його між богомольцями в Лаврі (І. Нечуй-Левицький); Увійшовши через ворота на монастирське подвір'я, богомольці падали навколішки і так повзли через увесь двір до монастирського собору (О. Словник української мови у 20 томах
- Богомолець — Богомо́лець прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- богомолець — див. апостол Словник синонімів Вусика
- богомолець — БОГОМО́ЛЕЦЬ (той, хто ходить на богомілля), ПРОЧА́НИН, ПАЛО́МНИК, ПІЛІГРИ́М книжн., заст., КАЛІ́КА заст. (той, хто ходить по святих місцях, або мандрівний богомолець узагалі). Словник синонімів української мови
- богомолець — БОГОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч., заст. Той, хто ходить на богомілля. Вона шукала його між богомольцями в лаврі (Н.-Лев., II, 1956, 245); Увійшовши через ворота на монастирське подвір’я, богомольці падали навколішки і так повзли через увесь двір до монастирського собору (Донч., III, 1956, 142). Словник української мови в 11 томах