1. Словник української мови в 11 томах

боляче

БО́ЛЯЧЕ́. Присл. до боля́чий.

Лід лопухом у ямці Жук сидів І сам собі тихесенько гудів… Що дуже сонечко і світить, і пече: І гаряче, і боляче (Гл., Вибр., 1951, 146);

Тверді міцні пальчики боляче стиснули мою руку (Л. Укр., III, 1952, 683);

Маковей почув, що за спиною в нього.. боляче б’ється автомат (Гончар, І, 1954, 51);

Золоті мрії! Не буду вас згадувати, боляче роз’ятряти й так наболілеє серце (Коцюб., І, 1955, 466);

// у знач. присудк. сл.

Знову Зінька лишилася вдома, і так часом їй боляче, так тоскно буває на душі, що хочеться рвати на собі волосся (Шиян, Баланда, 1957, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боляче — бо́ляче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. боляче — Присл. до болячий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боляче — БО́ЛЯЧЕ. Присл. до боля́чий. Під лопухом у ямці Жук сидів І сам собі тихесенько гудів... Що дуже сонечко і світить, і пече: І гаряче, і боляче (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. боляче — БО́ЛЯЧЕ́ у знач. присудк. сл. (про відчуття болю), БОЛИ́ТЬ безос., ВА́ВА дит. Дитина плаче, а матері боляче (прислів'я); Сухе тіло його ще дужче розгорялося; очі застилало заволокою; у висках — сіпало; у грудях — боліло-хрипіло (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
  5. боляче — Бо́ляче́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. боляче — Боляче нар. Больно. І тут боляче, і там гаряче (о безвыходномъ положеніи). Фр. Пр. 106. Словник української мови Грінченка