боляче
БО́ЛЯЧЕ́ у знач. присудк. сл. (про відчуття болю), БОЛИ́ТЬ безос., ВА́ВА дит. Дитина плаче, а матері боляче (прислів'я); Сухе тіло його ще дужче розгорялося; очі застилало заволокою; у висках — сіпало; у грудях — боліло-хрипіло (Панас Мирний).
ВА́ЖКО присудк. сл. (про почуття неприємного фізичного стану, втоми, болю й т. ін.), ТЯ́ЖКО, БО́ЛЯЧЕ́, ТРУ́ДНО. Одного ранку так-то мені важко було! (Марко Вовчок); Ніхто з них не знав, що коли майор сяде, то знов підвестися на свої вічно ниючі ноги.. буде йому дуже важко (О. Гончар); Йому було боляче й трудно (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боляче — бо́ляче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- боляче — Присл. до болячий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боляче — БО́ЛЯЧЕ. Присл. до боля́чий. Під лопухом у ямці Жук сидів І сам собі тихесенько гудів... Що дуже сонечко і світить, і пече: І гаряче, і боляче (Л. Словник української мови у 20 томах
- боляче — Бо́ляче́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- боляче — БО́ЛЯЧЕ́. Присл. до боля́чий. Лід лопухом у ямці Жук сидів І сам собі тихесенько гудів… Що дуже сонечко і світить, і пече: І гаряче, і боляче (Гл., Вибр., 1951, 146); Тверді міцні пальчики боляче стиснули мою руку (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- боляче — Боляче нар. Больно. І тут боляче, і там гаряче (о безвыходномъ положеніи). Фр. Пр. 106. Словник української мови Грінченка