болячка

ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. рідше, НЕДОГО́ДА розм. рідко. Велика вада юності — впертість (П. Дорошенко); Одна з основних вад картоплі — здатність темніти в очищеному стані (з газети); Чужі недоліки завжди більшими здаються (М. Стельмах); У кожного працівника є свої хиби й мінуси в роботі (з газети); Єсть деякі дефекти в тому знімку (Леся Українка); Найбільший ґандж щодо роботи має (Мина) велику нехіть (О. Гончар); Формалізм і верхоглядство в роботі — порок (з журналу); Ми законно пишаємося здобутками літератури. Але при цьому не можна закривати очі на її огріхи, прогалини (з газети); Добре серце не провина, А скоріше навпаки (С. Воскрекасенко); — Знаєш, Ганю, яка в тебе недостача?.. В тобі нема ні кришки гордощів (І. Нечуй-Левицький); — Ваш татечко.. почав мене день у день догризати тою службою.. та розмальовувати перед очима всі її недогоди (І. Франко).

ВИ́РАЗКА (невелика рана на шкірі або слизовій оболонці), РА́НКА, БОЛЯ́ЧКА, ВА́ВКА розм., ВА́ВА дит. — Все болить.. А найбільше руки, — передихаючи вимовив він. — Ще хоч би не сі виразки, — і показав свої чорні порізані пальці (Панас Мирний); Ранка була невеличка, але наслідки могла дати великі (Г. Хоткевич); Тіло його, особливо закуті ноги, вкривалися страшними болячками (І. Шаповал); Вони (коні) паслися вкупі,.. з великими вавками на потертих спинах (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болячка — боля́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири боля́чки Орфографічний словник української мови
  2. болячка — Виразка, опух, чиряк, дит. вавка; П. вада, ґандж, недолік. Словник синонімів Караванського
  3. болячка — -и, ж. 1》 Невелика ранка на шкірі; виразка, опух, чиряк. Бодай на тебе болячка лайл. — хай тобі все лихе і недобре. 2》 перен. Про що-небудь неприємне, важке. || Вада. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. болячка — БОЛЯ́ЧКА, и, ж., розм. 1. Невелика ранка на шкірі; виразка, набряк, чиряк. В Настусі серце ще трохи нило, як ниє болячка, котра вже гоїться (І. Нечуй-Левицький); // Хвороба. Словник української мови у 20 томах
  5. болячка — див. рана; хвороба Словник синонімів Вусика
  6. болячка — би́ти в са́му ду́шу. Глибоко вражати, дошкуляти словами. — Хто тобі так сорочку, як Уляна, випере? — б’є Давида в саму душу, бо він, придивляючись до своїх наймитів, раніше дівчини збагнув, куди має нахилитися парубоче серце (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  7. болячка — Боля́чка, -чки, -чці; боля́чки́, -ля́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. болячка — БОЛЯ́ЧКА, и, ж. 1. Невелика ранка на шкірі; виразка, опух, чиряк. В Настусі серце ще трохи нило, як ниє болячка, котра вже гоїться (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. болячка — Болячка, -ки ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А оно крот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. І. 24. 2) Переносно: язва. Словник української мови Грінченка