болячка

БОЛЯ́ЧКА, и, ж., розм.

1. Невелика ранка на шкірі; виразка, набряк, чиряк.

В Настусі серце ще трохи нило, як ниє болячка, котра вже гоїться (І. Нечуй-Левицький);

// Хвороба.

Що більше копирсатиметься думками хворий у своїх болячках, то гірше почуватиметься (із журн.);

* У порівн. Роман терпіти не міг тих людей, які, гублячи гідність, вивертали напоказ кожну свою невдачу, мов старець болячку (М. Стельмах).

2. перен. Що-небудь неприємне, важке.

Тепер Гава почув.., що та бориславська болячка починає швидко сходити з його душі і гоїтися (І. Франко);

У кожної [жінки] була своя болячка, свої клопоти, своє горе і свої маленькі радощі (В. Дрозд);

// Вада, недолік.

Важко було з'ясувати причини прориву, розкрити болячки, що створили .. такий ганебний стан (О. Донченко);

Кіно, преса ударилися в нестримне розкриття болячок нашого суспільства (з газ.).

◇ Би́ти в са́му ду́шу (боля́чку) див. би́ти;

Бода́й на те́бе (на ньо́го, на не́ї і т. ін.) тря́сця й боля́чка див. тря́сця;

Насади́ти боля́чо́к див. наса́джувати²;

Сиді́ти боля́чкою на се́рці див. сиді́ти;

Сто (сто сот, ти́сячу) крот [боля́чок] у печінки́ див. сто;

Хоч до ра́ни (до боля́чки, до зубі́в і т. ін.) клади́ (приклада́й, притуля́й і т. ін.) / приклади́ (притули́) див. кла́сти;

(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) боля́чки на лоб, зі сл. треба, ірон. – уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова.

Треба, як болячки на лоб (прислів'я);

(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) [лихі́й, пече́ній, тій і т. ін.] боля́чці (рідко хи́рі), зі сл. годити – дуже запопадливо, надзвичайно.

Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві... (Т. Шевченко);

Старі дуже любили свою дитину, годили їй, як болячці печеній, та й розбалували (О. Стороженко);

Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький);

[Домаха:] Ти догоджав Прісьці? [Карпо:] Годив, як лихій болячці (М. Кропивницький);

За що ти мене так зіпсував? Чи це твоя подяка за моє добре серце? Я ж тобі завсіди годив, як тій болячці (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болячка — боля́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири боля́чки Орфографічний словник української мови
  2. болячка — Виразка, опух, чиряк, дит. вавка; П. вада, ґандж, недолік. Словник синонімів Караванського
  3. болячка — -и, ж. 1》 Невелика ранка на шкірі; виразка, опух, чиряк. Бодай на тебе болячка лайл. — хай тобі все лихе і недобре. 2》 перен. Про що-небудь неприємне, важке. || Вада. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. болячка — див. рана; хвороба Словник синонімів Вусика
  5. болячка — би́ти в са́му ду́шу. Глибоко вражати, дошкуляти словами. — Хто тобі так сорочку, як Уляна, випере? — б’є Давида в саму душу, бо він, придивляючись до своїх наймитів, раніше дівчини збагнув, куди має нахилитися парубоче серце (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  6. болячка — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  7. болячка — Боля́чка, -чки, -чці; боля́чки́, -ля́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. болячка — БОЛЯ́ЧКА, и, ж. 1. Невелика ранка на шкірі; виразка, опух, чиряк. В Настусі серце ще трохи нило, як ниє болячка, котра вже гоїться (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. болячка — Болячка, -ки ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А оно крот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. І. 24. 2) Переносно: язва. Словник української мови Грінченка