болість
БО́ЛІСТЬ, і, ж., розм.
1. Хвороба, хворість.
Гріх смертельний накликати на себе не тільки смерть, — і саму болість (Кв.-Осн., II, 1956, 23);
На другий день трохи не все місто заговорило про Парасчину болість, — чого вона і від чого (Мирний, IV, 1955, 65);
Знали його не лиш як чудового лікаря, що лічить рани і всякі болісті (Фр., VI, 1951, 37);
Та в неї ж [дитини] після болісті кишечки тоненькі-тоненькі, як папір, а ти їй гречаник! (Донч., III, 1956, 7).
2. Відчуття болю, страждання; біль.
В очах виявлявся переляк і важка болість душі (Н.-Лев., III, 1956, 394);
Скрипуче перо казало, з якою болістю виливалась вона [думка] на білім папері… (Мирний, І, 1954, 319).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- болість — бо́лість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- болість — -і, ж., розм. 1》 Хвороба, хворість. 2》 Відчуття болю, страждання; біль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- болість — Болячка, недуга, слабість, хвороба, хворість, хворобливість, хороба, хоробливість, пошесть, див. епідемія Словник чужослів Павло Штепа
- болість — БО́ЛІСТЬ, і, ж., розм. 1. Хвороба, хворість. Гріх смертельний накликати на себе не тільки смерть, – і саму болість (Г. Квітка-Основ'яненко); На другий день трохи не все місто заговорило про Парасчину болість, – чого вона і від чого (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- болість — див. хвороба Словник синонімів Вусика
- болість — ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст. Словник синонімів української мови
- болість — Бо́лість, -лісти, -лісті, бо́лістю; бо́лісті, -лістей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- болість — Болість, -ти ж. 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. І. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7. — чорна. Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь. Словник української мови Грінченка