боліти
БОЛІ́ТИ¹, ли́ть, недок.
1. у кого, рідше кому, розм., рідко кого, також без додатка. Давати відчуття фізичного болю (про яку-небудь частину тіла).
Та болять ручки. Та болять ніжки, Та пшениченьку жнучи (Чуб., V, 1874, 270);
Голова горить, і серденько кипить, і тіло болить (Вовчок, І, 1955, 353);
— Чого ти, сину, став такий смутний? Чи в тебе що болить? (Н.-Лев., II, 1956, 314);
В умілого бригадира руки не болять (Укр.. присл.., 1955, 359);
Кого болять кості, той не думає в гості (Номис, 1864, № 11950);
Дуже сумував і од того перший раз на Капрі боліла мені голова і груди (Коцюб., III, 1956, 334);
Після бійки Семен лежав на соломі, і всі кості йому боліли (Л. Укр., III, 1952, 638);
— А я кола хати такого мазання мала, що ще й досі болять мене, любко, руки й ноги (Коцюб., І, 1955, 51);
// безос.
Сухе тіло його ще дужче розгорялося; очі застилало заволокою; у висках — сіпало; у грудях — боліло-хрипіло (Мирний, І, 1954, 325);
Він затискав зуби та кривився, щоб не стогнати, — так його боліло за кожним рухом десь під лопаткою (Коцюб., І, 1955, 359).
◊ Аж шку́ра боли́ть — про сильне відчуття голоду, великий апетит.
— Вже од голоду аж шкура болить, — подумав Кайдаш (Н.-Лев., II, 1956, 268);
— Їсти так захотілося — аж шкура болить, — казав він (Мирний, І, 1954, 333);
Се́рце боли́ть; Душа́ боли́ть — про почуття великого жалю, туги, журби.
Дітки плачуть, а в матері серце болить (Номис, 1864, № 9215);
І серце жде чогось. Болить, болить, і плаче, і не спить. Мов негодована дитина (Шевч., II, 1953, 288).
2. кому, кого, перен. Завдавати страждання кому-небудь, мучити когось.
Тяжко було б описати, як ті сльози боліли пані Шумінській (Кобр., Вибр., 1954, 16);
Болить і йому кривда, що її чинить над посполитими шляхта (Панч, Гомон. Україна, 1954, 420);
Промине, проплине. Наче лист по воді, Все, що в дні молоді Так боліло мене (Фр., XIII, 1954, 82);
Але та зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб., І, 1955, 329);
// безос.
[Руфін:] Ні, мене болить, що Римом зватись може така потвора… (Л. Укр., II, 1951, 507);
О, Україно! Сонце волі! Від ран твоїх мене болить (Тич., II, 1957, 109).
БОЛІ́ТИ², і́ю, і́єш, недок. Відчувати біль, переживати горе; страждати, мучитися.
Кожен за себе думав, кожен за себе болів, мучився (Мирний, IV, 1955, 202);
Даремно клопотав [суддя] свою голову, кидався і болів (Кобр., Вибр., 1954, 36);
// за кого — що, розм. Хвилюватися, піклуватися за кого-, що-небудь; уболівати.
Слово честі, Аміджан переконується, що цей мулла таки природно нервується, боліє за нього (Ле, Міжгір’я, 1953, 468);
Він безумовно своя людина, що боліє за роботу завада (Собко, Любов, 1935, 41).
◊ Болі́ти се́рцем (душе́ю) — журитися, уболівати.
Доки буду мучить душу І серцем боліти? (Шевч., І, 1951, 340);
Вона думала про землю, за котру стільки боліла душею (Мирний, III, 1954, 52).
БОЛІ́ТИ³, і́ю, і́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що хворі́ти.
Вона не боліла, вона не страждала, а час від часу догоряла, мов свічечка (Кв.-Осн., II, 1956, 358);
На другий рік по весіллю вмерла [Чайчиха]. Не дуже й боліла (Вовчок, І, 1955, 238);
Солоха, правда, довго-довго кволіла, боліла, та таки вичуняла (Мирний, І, 1954, 53).
Значення в інших словниках
- боліти — болі́ти 1 дієслово недоконаного виду спричиняти відчуття болю болі́ти 2 дієслово недоконаного виду страждати за кого-, що-небудь; уболівати болі́ти 3 дієслово недоконаного виду хворіти рідко Орфографічний словник української мови
- боліти — (духово) страждати, мучитися, тліти душею; (за кого) уболівати, хвилюватися, піклуватися, боліти <�тліти> серцем; (- зуби) нити, (- серце) щеміти. Словник синонімів Караванського
- боліти — I -лить, недок. 1》 у кого, рідше кому, розм., рідко кого, також без додатка. Давати відчуття фізичного болю (про яку-небудь частину тіла). || безос. Душа болить — про почуття великого жалю, туги, журби. 2》 кому, кого, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боліти — БОЛІ́ТИ¹, ли́ть, недок. 1. у кого, рідше кому, розм., рідко кого, також без дод. Давати відчуття фізичного болю (про яку-небудь частину тіла). У невмілого руки не болять (прислів'я); Кого болять кості, той не думає в гості (Номис); Та болять ручки. Словник української мови у 20 томах
- боліти — Ані болить, ані свербить. Мені байдуже, що з того вийде. Без болю не родиться нічого. Щоб зробити щось путнє, треба добре попрацювати. Біль без язика, але каже де болить. Людина відчуває, де її болить. Біль у душі, а страх у серці. Приповідки або українсько-народня філософія
- боліти — див. хворіти; щеміти Словник синонімів Вусика
- боліти — аж душа́ боли́ть, зі сл. ї́сти. Нестерпно, дуже хочеться. (Денис:) .. Коли б швидше розговлятися… Їсти, аж душа болить (М. Кропивницький); — Може, знайдеться що-небудь перекусити? — спитав .. співун… — Бо, їй-право, аж душа болить .. Фразеологічний словник української мови
- боліти — I. БОЛІ́ТИ (про тіло або якусь його частину — давати відчуття фізичного болю); ЩЕМІ́ТИ, СКЕМІ́ТИ розм. рідше (про відчуття гострого болю в якій-небудь частині тіла). Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (З. Словник синонімів української мови
- боліти — Боліти, -лію, -єш гл. 1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. І. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Словник української мови Грінченка