боліти

Ані болить, ані свербить.

Мені байдуже, що з того вийде.

Без болю не родиться нічого.

Щоб зробити щось путнє, треба добре попрацювати.

Біль без язика, але каже де болить.

Людина відчуває, де її болить.

Біль у душі, а страх у серці.

Відчувають хворі літні батьки, яких не хочуть доглядати діти.

Болить бік дев’ятий рік, та й досі до болю не привик.

До болю не можна звикнути.

Болить бік дев’ятий рік, та не знаю, в якім саме місці.

Скаржиться той, хто не хоче працювати.

В кого болять кості, тому не йти в гості.

Про старших людей.

Від свого кривда гірше болить.

Коли стороння людина образить тебе, то це не так боляче, як хтось із ближніх.

Де болить, там і торкаєш кожну мить.

Людина інстинктивно завжди торкається того місця на тілі, де її болить, намагаючись в такий спосіб допомогти собі.

Од пива болить спина, а од меду голова.

Про пияків.

Що в кого болить, про те й говорить.

Кожний розповідає всім про те, що турбує його.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боліти — болі́ти 1 дієслово недоконаного виду спричиняти відчуття болю болі́ти 2 дієслово недоконаного виду страждати за кого-, що-небудь; уболівати болі́ти 3 дієслово недоконаного виду хворіти рідко Орфографічний словник української мови
  2. боліти — (духово) страждати, мучитися, тліти душею; (за кого) уболівати, хвилюватися, піклуватися, боліти <�тліти> серцем; (- зуби) нити, (- серце) щеміти. Словник синонімів Караванського
  3. боліти — I -лить, недок. 1》 у кого, рідше кому, розм., рідко кого, також без додатка. Давати відчуття фізичного болю (про яку-небудь частину тіла). || безос. Душа болить — про почуття великого жалю, туги, журби. 2》 кому, кого, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. боліти — БОЛІ́ТИ¹, ли́ть, недок. 1. у кого, рідше кому, розм., рідко кого, також без дод. Давати відчуття фізичного болю (про яку-небудь частину тіла). У невмілого руки не болять (прислів'я); Кого болять кості, той не думає в гості (Номис); Та болять ручки. Словник української мови у 20 томах
  5. боліти — див. хворіти; щеміти Словник синонімів Вусика
  6. боліти — аж душа́ боли́ть, зі сл. ї́сти. Нестерпно, дуже хочеться. (Денис:) .. Коли б швидше розговлятися… Їсти, аж душа болить (М. Кропивницький); — Може, знайдеться що-небудь перекусити? — спитав .. співун… — Бо, їй-право, аж душа болить .. Фразеологічний словник української мови
  7. боліти — I. БОЛІ́ТИ (про тіло або якусь його частину — давати відчуття фізичного болю); ЩЕМІ́ТИ, СКЕМІ́ТИ розм. рідше (про відчуття гострого болю в якій-небудь частині тіла). Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (З. Словник синонімів української мови
  8. боліти — БОЛІ́ТИ¹, ли́ть, недок. 1. у кого, рідше кому, розм., рідко кого, також без додатка. Давати відчуття фізичного болю (про яку-небудь частину тіла). Та болять ручки. Та болять ніжки, Та пшениченьку жнучи (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  9. боліти — Боліти, -лію, -єш гл. 1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. І. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Словник української мови Грінченка