боліти

аж душа́ боли́ть, зі сл. ї́сти. Нестерпно, дуже хочеться. (Денис:) .. Коли б швидше розговлятися… Їсти, аж душа болить (М. Кропивницький); — Може, знайдеться що-небудь перекусити? — спитав .. співун… — Бо, їй-право, аж душа болить .. З самого ранку рісочки в роті не мали (О. Сизоненко).

аж кишки́ боля́ть, перев. з дієсл. Надзвичайно, дуже. Того вечора я сміялася багато, аж кишки боліли (З усн. мови). аж ки́шка боли́ть. — Давайте краще повечеряєм, бо їсти хочеться, аж кишка болить (І. Микитенко).

аж шку́ра боли́ть. 1. зі сл. ї́сти. Дуже хочеться. Нехай, мабуть, ті, в кого діти плачуть, ідуть додому, а всі інші лишаються нехай. Підвелося кілька. Діти й не плачуть, може, та їсти либонь аж шкура болить. Це ж коли той обід був (А. Головко); (Оришка:) Змерз!.. Аж посинів. (Антон:) Та й змерз, і їсти, аж шкура болить! (М. Старицький); // Дуже, нестерпно. (Петро:) Їсти хочеться, аж шкура болить (Панас Мирний). 2. від чого. Дуже страждати. — Вже од голоду аж шкура болить,— подумав Кайдаш і зайшов у шинок (І. Нечуй-Левицький). аж шку́ра на голові́ боли́ть. — А тут аж шкура на голові болить від тих думок (М. Коцюбинський).

болі́ти душе́ю. Дуже переживати, уболівати, тривожитися за кого-, що-небудь. Галя за всіх боліла душею (Панас Мирний); Глибоким зором і пером тонким Він (М. Коцюбинський) слугував народові своєму, Боліючи душею разом з ним (М. Рильський).

болі́ти (уболіва́ти, пережива́ти і т. ін.) за свою́ шку́ру. Дбати лише про особисті інтереси, про себе, перев. нехтуючи інтересами інших людей. — Хіба ж то чоловік? Він заради вигідної служби з відьмою побратається. А думаєш, за людей вболіває? За себе! За свою шкуру боліє! (Григорій Тютюнник); — Ти за свою шкуру не переживай (С. Голованівський).

голова́ боли́ть у кого, кому і без додатка. Хто-небудь турбується, уболіває за когось—щось. І чого тобі так за всякий дріб’язок болить голова? (М. Стельмах); (Кряж:) Весна, а в тебе й голова не болить, чи там сіють, чи ні (М. Зарудний); За довгі роки всіляких кампаній, реляцій і бенкетів колишні “хазяї” навчилися грати у що вгодно… А про справжнє діло, про землю-годувальницю — голова не боліла (З журналу).

душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах).

се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).