1. Словник української мови в 11 томах

босо

БО́СО. Присл. до бо́сий.

Ось чути тихі-тихі кроки, немов хтось.. ходить босо (Фр., VII, 1951, 133);

// у знач. присудк. сл., рідко.

Уже й посіли [рибалки] навколо, І спогадів струмок тече. Що їм і босо, їм і голо, І в люту зиму гаряче (Мал., І, 1956, 318).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. босо — бо́со прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. босо — Присл. до босий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. босо — БО́СО. Присл. до бо́сий; босоніж. Ось чути тихі-тихі кроки, немов хтось .. ходить босо (І. Франко); І потім, справді, а чому б не взнати Якісь нові шляхи й координати? Та розім'яти веслами суглоби, та походити босо по траві (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. босо — див. босоніж Словник синонімів Вусика