босовило

БОСОВИ́ЛО, а, ч., зневажл. Босяк.

Розплющую очі, аж коло мене босовило стоїть (Тесл., Вибр., 1950, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. босовило — босови́ло іменник чоловічого роду, істота босяк зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. босовило — -а, ч., зневажл. Босяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. босовило — БОСОВИ́ЛО, а, ч., зневажл. Босяк. Розплющую очі, аж коло мене босовило стоїть (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах