1. Словник української мови в 11 томах

бочівка

БОЧІ́ВКА, и, ж., діал. Бочка, діжка.

Заходилася [Меланія].. укладати заховане під сидінням добро: горщик з топленим маслом, бочівку з бринзою (Вільде, Сестри.., 1958, 458);

*У порівн. Пан директор.. колишеться, як бочівка, коридором (Черемш., Вибр., 1952, 292).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бочівка — бочі́вка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. бочівка — -и, ж., діал. Бочка, діжка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бочівка — БОЧІ́ВКА, и, ж., діал. Бочка, діжка. Заходилася [Меланія] .. укладати заховане під сидінням добро: горщик з топленим маслом, бочівку з бринзою (Ірина Вільде); Під хатою, у пивниці .. є в нас ще одна, і то чимала бочівка доброго сухого пороху (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. бочівка — БАРИ́ЛО (посудина для рідини, перев. дерев'яна, з двома днищами й опуклими стінками), БОЧО́НОК, БОЧІ́ВКА діал. В кожнім льоху навалено було стільки бочок і барил, що трудно було й повернутися (М. Словник синонімів української мови