бочівка
БОЧІ́ВКА, и, ж., діал.
Бочка, діжка.
Заходилася [Меланія] .. укладати заховане під сидінням добро: горщик з топленим маслом, бочівку з бринзою (Ірина Вільде);
Під хатою, у пивниці .. є в нас ще одна, і то чимала бочівка доброго сухого пороху (Б. Лепкий);
Буряки квасили, порізавши соломкою і заливши водою, у дерев'яних бочівках або горщиках (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Пан директор .. колишеться, як бочівка, коридором (Марко Черемшина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бочівка — бочі́вка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- бочівка — -и, ж., діал. Бочка, діжка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бочівка — БАРИ́ЛО (посудина для рідини, перев. дерев'яна, з двома днищами й опуклими стінками), БОЧО́НОК, БОЧІ́ВКА діал. В кожнім льоху навалено було стільки бочок і барил, що трудно було й повернутися (М. Словник синонімів української мови
- бочівка — БОЧІ́ВКА, и, ж., діал. Бочка, діжка. Заходилася [Меланія].. укладати заховане під сидінням добро: горщик з топленим маслом, бочівку з бринзою (Вільде, Сестри.., 1958, 458); *У порівн. Пан директор.. колишеться, як бочівка, коридором (Черемш., Вибр., 1952, 292). Словник української мови в 11 томах