1. Словник української мови в 11 томах

боягузтво

БОЯГУ́ЗТВО, а, с. Властива боягузові боязкість, лякливість.

[Тимофій:] Тільки примітивні люди чіпляються за цього старого бога [совість], щоб виправдати своє боягузтво (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 23);

Ненавидить [Віра] Карпа. Все в ньому тепер їй огидне: і оцей притишений голос, і пристрасть його, і боягузтво (Шиян, Баланда, 1957, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боягузтво — боягу́зтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. боягузтво — -а, с. Власт. боягузові боязкість, лякливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боягузтво — БОЯГУ́ЗТВО, а, с. Власт. боягузові боязкість, лякливість. Ненавидить [Віра] Карпа. Все в ньому тепер їй огидне: і оцей притишений голос, і пристрасть його, і боягузтво (А. Словник української мови у 20 томах