бравість

БРА́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. бра́вий.

Обличчя бабські, без борід, ні бравості у них [якутів-дикунів], ні зросту (Л. Укр., І, 1951, 404);

Старий солдат, батько й досі — ще з японської — зберіг унтерську бравість (Гончар, Таврія.., 1957, 303).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бравість — бра́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бравість — -вості, ж. Властивість за знач. бравий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бравість — БРА́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. бра́вий. Обличчя бабські, без борід, ні бравості у них [якутів-дикунів], ні зросту (Леся Українка); Старий солдат, батько й досі – ще з японської – зберіг унтерську бравість (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах