бравість
БРА́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. бра́вий.
Обличчя бабські, без борід, ні бравості у них [якутів-дикунів], ні зросту (Л. Укр., І, 1951, 404);
Старий солдат, батько й досі — ще з японської — зберіг унтерську бравість (Гончар, Таврія.., 1957, 303).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бравість — бра́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бравість — -вості, ж. Властивість за знач. бравий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бравість — БРА́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. бра́вий. Обличчя бабські, без борід, ні бравості у них [якутів-дикунів], ні зросту (Леся Українка); Старий солдат, батько й досі – ще з японської – зберіг унтерську бравість (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах