бригадирка
БРИГАДИ́РКА, и, ж., розм. Жін. до бригади́р 1.
Вітер віє і грайливо Пашин волос розвіва. Усміхається щасливо Бригадирка бойова (Укр.. думи.., 1955, 401).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бригадирка — бригади́рка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- бригадирка — -и. Жін. до бригадир. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бригадирка — БРИГАДИ́РКА, и, ж., розм. Жін. до бригади́р 1. Вітер віє і грайливо Пашин волос розвіва. Усміхається щасливо Бригадирка бойова (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах