бригадирка
бригади́рка
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бригадирка — -и. Жін. до бригадир. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бригадирка — БРИГАДИ́РКА, и, ж., розм. Жін. до бригади́р 1. Вітер віє і грайливо Пашин волос розвіва. Усміхається щасливо Бригадирка бойова (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
- бригадирка — БРИГАДИ́РКА, и, ж., розм. Жін. до бригади́р 1. Вітер віє і грайливо Пашин волос розвіва. Усміхається щасливо Бригадирка бойова (Укр.. думи.., 1955, 401). Словник української мови в 11 томах