1. Словник української мови в 11 томах

бридливо

БРИДЛИ́ВО. Присл. до бридли́вий.

Ярема бридливо потиснув плечима (Кач., Вибр., 1947, 209);

Ворожі трупи.. лежали по всьому узгір’ю. Ясногорська бридливо обминала їх (Гончар, І, 1954, 384).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бридливо — бридли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бридливо — Присл. до бридливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бридливо — БРИДЛИ́ВО. Присл. до бридли́вий. Ярема бридливо потиснув плечима (Я. Качура); Ось і він [Хворостенко] торкнувся вологої землі, поморщився і бридливо почав скидати її із свіжоначищених чобіт (М. Стельмах); Ворожі трупи .. лежали по всьому узгір'ю. Ясногорська бридливо обминала їх (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах