бриніння
БРИНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. брині́ти 1 і звуки, утворювані цією дією.
Він несе в собі весь гомін землі, од тихого бриніння мушки до гуркоту грому (Коцюб., І, 1955, 388);
Всі.. почули металічне бриніння. З моря йшов літак (Трубл., II, 1955, 293).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бриніння — брині́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бриніння — -я, с. Дія за знач. бриніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бриніння — БРИНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. брині́ти 1 і звуки, утворювані цією дією. Він несе в собі весь гомін землі, од тихого бриніння мушки до гуркоту грому (М. Коцюбинський); Всі .. почули металічне бриніння. З моря йшов літак (М. Словник української мови у 20 томах
- бриніння — Брині́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)