1. Словник української мови в 11 томах

бронювати

БРОНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех.

1. Покривати бронею (у 2 знач.) для захисту від гарматних пострілів, ударів і т. ін.

2. рідко. Надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-.чим-небудь; закріпляти за ким-, чим-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бронювати — бронюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бронювати — -юю, -юєш, недок., перех. 1》 Покривати бронею (у 2 знач.) для захисту від гарматних пострілів, ударів і т. ін. 2》 рідко. Надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-, чим-небудь; закріпляти за ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бронювати — БРОНЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., що. Надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-, чим-небудь; закріпляти за ким-, чим-небудь. Словник української мови у 20 томах