брукування

Значення в інших словниках

1. брукування — брукува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. брукування — -я, с. Дія за знач. брукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брукування — БРУКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брукува́ти. Брукування, освітлення, водопостачання, каналізація, портове й ринкове регулювання не можуть бути різними в різних районах міста, бо інакше це призведе до значних додаткових витрат і незручностей (з наук.-попул. літ.); Брукування вулиць. Словник української мови у 20 томах
4. брукування — Брукува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)