1. Словник української мови в 11 томах

бруковиця

БРУКОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Брук, бруківка.

Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях (Гончар, Маша.., 1959, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бруковиця — брукови́ця іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. бруковиця — -і, ж., діал. Брук, бруківка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бруковиця — БРУКОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Брук, бруківка. Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах