1. Словник української мови в 11 томах

бруківка

БРУКІ́ВКА, и, ж. Те саме, що брук.

Кінські ноги б’ють бруківку.., викрешуючи підковами іскри (Шиян, Магістраль, 1934, 238);

Один квартал села має вже тротуари, а вся центральна вулиця — акуратну хазяйську бруківку (Ю. Янов., II, 1954, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бруківка — брукі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бруківка — -и, ж. Те саме, що брук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бруківка — БРУКІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що брук. Один квартал села має вже тротуари, а вся центральна вулиця – акуратну хазяйську бруківку (Ю. Яновський); Кінські ноги б'ють бруківку.., викрешуючи підковами іскри (А. Словник української мови у 20 томах
  4. бруківка — див. дорога Словник синонімів Вусика
  5. бруківка — БРУК (дорога або вулиця, вимощена камінням), БРУКІ́ВКА, МОСТОВА́ розм. рідше; БРУЩА́ТКА (бруківка, вимощена каменями у формі брусків). Брущатка кінчалась; далі йшов брук із дикого каменю (О. Словник синонімів української мови
  6. бруківка — див. брущатка. Архітектура і монументальне мистецтво