брязь
БРЯЗЬ, виг. Уживається як присудок за знач. бря́зкати, бря́знути.
Стук, брязь у віконечко: Вийди, вийди, коханочко (Чуб., V, 1874, 207);
Як скажений бик, налітає [Чіпка] на хату… Брязь?.. — одно [вікно]… Дзень!.. — друге… (Мирний, II, 1954, 161).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брязь — брязь вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- брязь — виг. Уживається як присудок за знач. брязкати, брязнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брязь — БРЯЗЬ, виг. Уживається як присудок за знач. бря́зкати і бря́знути. Стук, брязь у віконечко: Вийди, вийди, коханочко (П. Чубинський); Як скажений бик, налітає [Чіпка] на хату... Брязь!.. – одно [вікно]... Дзень!.. – друге... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- брязь — див. падати Словник синонімів Вусика
- брязь — Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207. Словник української мови Грінченка