брязь

Брязь!

меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брязь — брязь вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. брязь — виг. Уживається як присудок за знач. брязкати, брязнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брязь — БРЯЗЬ, виг. Уживається як присудок за знач. бря́зкати і бря́знути. Стук, брязь у віконечко: Вийди, вийди, коханочко (П. Чубинський); Як скажений бик, налітає [Чіпка] на хату... Брязь!.. – одно [вікно]... Дзень!.. – друге... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. брязь — див. падати Словник синонімів Вусика
  5. брязь — БРЯЗЬ, виг. Уживається як присудок за знач. бря́зкати, бря́знути. Стук, брязь у віконечко: Вийди, вийди, коханочко (Чуб., V, 1874, 207); Як скажений бик, налітає [Чіпка] на хату… Брязь?.. — одно [вікно]… Дзень!.. — друге… (Мирний, II, 1954, 161). Словник української мови в 11 томах