бувший

БУ́ВШИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до бу́ти;

// У знач. прикм.

Спокій… лиш я тужу за чимсь, нема мені спокою; мабуть, чи то не жаль мені за бувшою весною (Мак., Вибр., 1954, 359);

Платформа ж "Плуга".. перехиляє центр ваги роботи спілки в бік роботи серед бувшого селянства (Еллан, II, 1958, 128).