1. Словник української мови в 11 томах

бугай

БУГА́Й¹, я́, ч. Некастрований племінний бик.

Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (Коцюб., II, 1955, 323);

Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі (Рильський, Вибр., 1937, 108);

*У порівн. Задзвонили у Констанці Рано в усі дзвони. Збиралися кардинали, Гладкі та червоні. Мов бугаї в загороду (Шевч., І, 1951, 269);

Здоровий [Василь], як бугай (Мирний, IV, 1955, 20);

// лайл. Про людину.

[Яким:] Добрим людям спочивок, а йому, чортовому бугаєві, співи (Кроп., II, 1958, 354).

БУГА́Й², я́, ч. Нічний болотяний птах з родини чапель.

Крикнув бугай у болоті — і замовк (Мирний, І, 1954, 318);

На луках гуде бугай, глушить рибу, — скиглить чайка (Горд., Дівчина.., 1954, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бугай — буга́й 1 іменник чоловічого роду, істота бик буга́й 2 іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  2. бугай — [бугай] -айа, ор. -айем, м. (на) -айу/ -айев'і, мн. -айі, -айіў Орфоепічний словник української мови
  3. бугай — Український народний музичний інструмент, схожий на високий барабан із закріпленим на верхній площині жмутком кінського волосу. Різкий та протяжний звук видобувають, протягаючи рукою по цьому жмутку. Застосовується в оркестрах та ансамблях українських народних інструментів. Словник-довідник музичних термінів
  4. бугай — I -я, ч. Некастрований племінний бик. || лайл. Про людину. Здоровенний бугай. II -я, ч. Нічний болотяний птах із родини чапель. III -я, ч. Український народний музичний інструмент, схожий на високий барабан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бугай — БУГА́Й¹, я́, ч. 1. Некастрований племінний бик. Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (М. Коцюбинський); Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі (М. Рильський); Морда у бугая лисава .. Словник української мови у 20 томах
  6. бугай — див. сильний Словник синонімів Вусика
  7. бугай — роби́ти / зроби́ти з му́хи слона́ (вола́, бугая́). Дуже перебільшувати що-небудь, надавати великого значення чомусь незначному. (Граф:) Я не дивуюся нічому, бо вспів (встиг) переконатись, що люди часто з мухи слона роблять (І. Карпенко-Карий. Фразеологічний словник української мови
  8. бугай — I. БИК (самець корови); БУГА́Й (племінний бик); ВІЛ, КРУТОРО́ГІ мн., фольк. (кастрований бик, якого використовують як тяглову силу); ТУР (вимерлий дикий бик). В артільному дворі біля волярні Тимко побачив розлиганих биків (Григорій Тютюнник); Широким.. Словник синонімів української мови
  9. бугай — Бугай, -гая м. 1) Племенной быкъ. Вас. 197. 2) пт. выпь. Ardea stellaris. Вх. Пч. II. 8. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Макс. Бугай гуде в болоті. Греб. 400. Кахне крижня або прогуде бугай. О. 1862. VIII. 16. 3) Волчокъ (игрушка). Шейк. Словник української мови Грінченка