будячина
БУДЯЧИ́НА, и, ж. Одне стебло будяка.
— Тілько на одній будячині… Дивлюся, щось блищить проти сонця (Мирний, IV, 1955, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- будячина — будячи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- будячина — -и, ж. Одне стебло будяка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- будячина — БУДЯЧИ́НА, и, ж. Одне стебло будяка. – Тілько на одній будячині... Дивлюся, щось блищить проти сонця (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- будячина — Будячина, -ну ж. = будяк. Словник української мови Грінченка