будячина

БУДЯЧИ́НА, и, ж. Одне стебло будяка.

— Тілько на одній будячині… Дивлюся, щось блищить проти сонця (Мирний, IV, 1955, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будячина — будячи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. будячина — -и, ж. Одне стебло будяка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. будячина — БУДЯЧИ́НА, и, ж. Одне стебло будяка. – Тілько на одній будячині... Дивлюся, щось блищить проти сонця (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. будячина — Будячина, -ну ж. = будяк. Словник української мови Грінченка