будячина

БУДЯЧИ́НА, и, ж.

Одне стебло будяка.

– Тілько на одній будячині... Дивлюся, щось блищить проти сонця (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будячина — будячи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. будячина — -и, ж. Одне стебло будяка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. будячина — БУДЯЧИ́НА, и, ж. Одне стебло будяка. — Тілько на одній будячині… Дивлюся, щось блищить проти сонця (Мирний, IV, 1955, 11). Словник української мови в 11 томах
  4. будячина — Будячина, -ну ж. = будяк. Словник української мови Грінченка