1. Словник української мови в 11 томах

бузівок

БУ́ЗІВОК, вка, ч., діал. Бузимок, назимок.

За один цільничок обіцяла [мати] бузівка подарувати (Стор., І, 1957, 57);

Чіпка на поминки заколов свиню, зарізав три овечки, убив великого бузівка (Мирний, II, 1954, 292);

Враз у прогалину на бур’яни як стрибне бузівок — потолочив їх (Головко, II, 1957, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бузівок — бу́зівок іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. бузівок — -вка, ч., діал. Бузимок, назимок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бузівок — БУ́ЗІВОК див. бу́зимок. Словник української мови у 20 томах
  4. бузівок — див. теля Словник синонімів Вусика
  5. бузівок — БУ́ЗИМОК (однорічне теля), БУ́ЗІВОК, НА́ЗИ́МОК, О́ЗИМОК діал. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (І. Нечуй-Левицький); — Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли?... Словник синонімів української мови
  6. бузівок — Бузівок, -вка м. Годовалый теленокъ. Вас. 197. Словник української мови Грінченка