бузько
БУЗЬКО́, а́, ч., діал. Лелека.
На одній сіножаті й віл пасеться, і бузько жаби ловить (Номис, 1864, № 155);
Заклекотів запізнений бузько на сусідовій хаті (Фр., І, 1955, 66);
*У порівн. Критикували [Дарка з Ориською] у ньому [Костику] все: і його розгойдану ходу, і його довгі, як у бузька, ноги, і його широкі, як лопати, долоні (Вільде, Повнол. діти, 1960, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бузько — Чорногуз, лелека [I,II] Словник з творів Івана Франка
- бузько — бузько́ іменник чоловічого роду, істота лелека діал. Орфографічний словник української мови
- бузько — Лелека, чорногуз, бусол, бузьок, д. боцян, боцюн, боцяг, гайстер. Словник синонімів Караванського
- бузько — -а, бузьок, -зька, ч., діал. Лелека. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бузько — БУЗЬКО́, а́, БУЗЬО́К, зька́, ч., діал. Лелека. На одній сіножаті й віл пасеться, і бузько жаби ловить (Номис); Заклекотів запізнений бузько на сусідовій хаті (І. Словник української мови у 20 томах
- бузько — бу́зько 1. лелека (м, ср, ст): Бузько на стрісі – щастя для людини. Та їх відліт у осені став символом неповоротного відпету нас усіх. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бузько — ЛЕЛЕ́КА (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), ЧОРНОГУ́З, БУ́СЕЛ (БУ́СОЛ), БУЗЬКО́ діал., ГА́ЙСТЕР діал., БУ́ШЕЛЬ діал., ЖАБОЇ́Д діал., БОЦЮ́Н діал., БОЦЯ́Н діал., ДЗЬОБУ́Н діал. Словник синонімів української мови
- бузько — Бузько́, -ка́, -ко́ві, бу́зьку! -ки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бузько — Бузько, -ка м. 1) Листъ, Ciconia alba. Вх. Пч. І. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 205. Словник української мови Грінченка