бузько

БУЗЬКО́, а́, ч., діал. Лелека.

На одній сіножаті й віл пасеться, і бузько жаби ловить (Номис, 1864, № 155);

Заклекотів запізнений бузько на сусідовій хаті (Фр., І, 1955, 66);

*У порівн. Критикували [Дарка з Ориською] у ньому [Костику] все: і його розгойдану ходу, і його довгі, як у бузька, ноги, і його широкі, як лопати, долоні (Вільде, Повнол. діти, 1960, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бузько — Чорногуз, лелека [I,II] Словник з творів Івана Франка
  2. бузько — бузько́ іменник чоловічого роду, істота лелека діал. Орфографічний словник української мови
  3. бузько — Лелека, чорногуз, бусол, бузьок, д. боцян, боцюн, боцяг, гайстер. Словник синонімів Караванського
  4. бузько — -а, бузьок, -зька, ч., діал. Лелека. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бузько — БУЗЬКО́, а́, БУЗЬО́К, зька́, ч., діал. Лелека. На одній сіножаті й віл пасеться, і бузько жаби ловить (Номис); Заклекотів запізнений бузько на сусідовій хаті (І. Словник української мови у 20 томах
  6. бузько — бу́зько 1. лелека (м, ср, ст): Бузько на стрісі – щастя для людини. Та їх відліт у осені став символом неповоротного відпету нас усіх. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. бузько — ЛЕЛЕ́КА (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), ЧОРНОГУ́З, БУ́СЕЛ (БУ́СОЛ), БУЗЬКО́ діал., ГА́ЙСТЕР діал., БУ́ШЕЛЬ діал., ЖАБОЇ́Д діал., БОЦЮ́Н діал., БОЦЯ́Н діал., ДЗЬОБУ́Н діал. Словник синонімів української мови
  8. бузько — Бузько́, -ка́, -ко́ві, бу́зьку! -ки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бузько — Бузько, -ка м. 1) Листъ, Ciconia alba. Вх. Пч. І. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 205. Словник української мови Грінченка