1. Словник української мови в 11 томах

буйногривий

БУЙНОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має пишну гриву.

Ех, і коні, скачуть коні, Буйногриві скакуни (Шер., Дорога.., 1957, 30);

*Образно. Віє вітер буйногривий, Ще й чуприну розвіва (Укр.. лір. пісні, 1958, 586).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буйногривий — буйногри́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буйногривий — -а, -е. Який має пишну гриву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буйногривий — БУЙНОГРИ́ВИЙ, а, е, поет. Який має пишну гриву. Ех, і коні, скачуть коні, Буйногриві скакуни (М. Шеремет); * Образно. Віє вітер буйногривий, Ще й чуприну розвіва (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  4. буйногривий — див. кінь Словник синонімів Вусика