1. Словник української мови в 11 томах

букводрукуючий

БУКВОДРУКУ́ЮЧИЙ, а, е. Який друкує не умовними знаками, а звичайними літерами.

[Якобі] вперше запровадив букводрукуючі апарати (Фіз., II, 1957, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букводрукуючий — -а, -е. Який друкує не умовними знаками, а звичайними літерами. Великий тлумачний словник сучасної мови