буквиця
БУ́КВИЦЯ, і, ж. (Betonica L.). Багаторічна трав’яниста рослина, окремі види якої використовуються для виготовлення ліків, а також як декоративні.
Найбільш цікавими.. дикоростучими рослинами є скабіоза кавказька, буквиця великоквіткова (Розв. науки в УРСР.., 1957, 360).
Бу́квиця лі́карська (Betonica officinalis) — поширена на Україні багаторічна трав’яниста рослина з прямим шерстистим стеблом і пурпуровими квітками, зібраними кільцями в пазухах верхніх листків; у народній медицині використовується для лікування дихальних шляхів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буквиця — бу́квиця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- буквиця — -і, ж. 1》 Багаторічна трав'яниста рослина, окремі види якої використовуються для виготовлення ліків, а також як декоративні. Буквиця лікарська — поширена в Україні багаторічна трав'яниста рослина з прямим шерстистим стеблом і пурпуровими квітками... Великий тлумачний словник сучасної мови
- буквиця — БУ́КВИЦЯ¹, і, ж. Багаторічна дикоросла трав'яниста рослина родини губоцвітих. Найбільш цікавими дикоростучими рослинами є скабіоза кавказька, буквиця великоквіткова (з наук. літ.). БУ́КВИЦЯ², і, ж., спец. Словник української мови у 20 томах
- буквиця — Трав'яниста рослина зони помірного клімату; росте в мішаних лісах, чагарниках, на луках; тіньовитривала; має лікувальні властивості; деякі види з густо опушеними (оксамитними) листочками культивують як декоративні. Універсальний словник-енциклопедія