1. Великий тлумачний словник сучасної мови

буквиця

бу́квиця

-і, ж.

1》 Багаторічна трав'яниста рослина, окремі види якої використовуються для виготовлення ліків, а також як декоративні.

Буквиця лікарська — поширена в Україні багаторічна трав'яниста рослина з прямим шерстистим стеблом і пурпуровими квітками; у народній медицині використовується для лікування дихальних шляхів.

2》 Художньо оформлена перша літера сторінки або глави в художніх письмових творах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буквиця — бу́квиця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. буквиця — БУ́КВИЦЯ¹, і, ж. Багаторічна дикоросла трав'яниста рослина родини губоцвітих. Найбільш цікавими дикоростучими рослинами є скабіоза кавказька, буквиця великоквіткова (з наук. літ.). БУ́КВИЦЯ², і, ж., спец. Словник української мови у 20 томах
  3. буквиця — Трав'яниста рослина зони помірного клімату; росте в мішаних лісах, чагарниках, на луках; тіньовитривала; має лікувальні властивості; деякі види з густо опушеними (оксамитними) листочками культивують як декоративні. Універсальний словник-енциклопедія
  4. буквиця — БУ́КВИЦЯ, і, ж. (Betonica L.). Багаторічна трав’яниста рослина, окремі види якої використовуються для виготовлення ліків, а також як декоративні. Найбільш цікавими.. дикоростучими рослинами є скабіоза кавказька, буквиця великоквіткова (Розв. науки в УРСР. Словник української мови в 11 томах