бульбочка

БУ́ЛЬБОЧКА, и, ж. Зменш. до бу́льба.

Внесення мінеральних добрив прискорило утворення бульбочок (Соц. твар., 2, 1956, 27);

Сталь кипіла бурхливо, весело, бульбочками (Собко, Біле полум’я, 1952, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бульбочка — бу́льбочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бульбочка — -и, ж. Зменш. до бульба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бульбочка — БУ́ЛЬБОЧКА, и, ж. Зменш. до бу́льба. Внесення мінеральних добрив прискорило утворення бульбочок (з наук.-попул. літ.); Кореневі бульбочки гадючника звичайного вживають сирими з медом по три рази на день... (із журн.); Сталь кипіла бурхливо, весело, бульбочками (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  4. бульбочка — Бульба, -би ж. 1) Водяной, мыльный пузырь. 2) Земляная груша, Helianthus tuberosus L. Анн. 163. 3) = картопля. Вх. Пч. І. 13. ЗЮЗО. І. 137. ум. бульбочка. Словник української мови Грінченка