бульдозер
БУЛЬДО́ЗЕР, а, ч. Будівельна землерийно-транспортна машина, що складається з трактора, механізму керування і робочого знаряддя для різання і розрівнювання грунту.
Скрепери і бульдозери використовують для спорудження земляних гребель (Колг. енц., II, 1956, 24);
Де піски дрібні течуть, Бульдозер, мов господар, ходить (Рильський, II, 1956, 320).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бульдозер — бульдо́зер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бульдозер — Бульдозер — bulldozer — *Planierraupe, Bulldozer — трактор або тягач, обладнаний неповоротним чи поворотним відвалом (щитом) з ножем. Гірничий енциклопедичний словник
- бульдозер — -а, ч. Будівельна землерийно-транспортна машина, що складається з трактора і робочого знаряддя (ножа, лопати) для різання і розрівнювання ґрунту, щебеню та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бульдозер — БУЛЬДО́ЗЕР, а, ч. Землерийно-транспортна машина, що складається з трактора, механізму керування і робочого знаряддя для різання і розрівнювання ґрунту. Де піски дрібні течуть, Бульдозер, мов господар, ходить (М. Словник української мови у 20 томах
- бульдозер — бульдо́зер (англ. bulldozer) 1. Гусеничний чи колісний трактор або тягач з навісним робочим органом – відвалом (щитом). 2. Згинальний прес для машинного гнуття у штамах (у холодному чи гарячому стані) деталей із заготовок різного перерізу. Словник іншомовних слів Мельничука
- бульдозер — Гусеничний або колісний трактор, забезпечений спереду широким ножем для зняття верхнього пласту ґрунту й подальшого переміщення його. Універсальний словник-енциклопедія