1. Словник української мови в 11 томах

буркотливо

БУРКОТЛИ́ВО, рідше ВУРКІТЛИ́ВО. Присл. до буркотли́вий, буркітли́вий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буркотливо — буркотли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. буркотливо — рідше буркітливо. Присл. до буркотливий, буркітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буркотливо — БУРКОТЛИ́ВО, рідше БУРКІТЛИ́ВО. Присл. до буркотли́вий, буркітли́вий. За вікном буркотливо перекочує свої хвилі старий Дніпро (із журн.); “А кого тут взагалі можна помітити, якщо всі тільки те і роблять, що намагаються протиснутись між цими лавками?” – буркотливо вимовив співрозмовник (з газ.). Словник української мови у 20 томах